До питання інклюзивної освіти в Україні
Автор: К. Настояща, заступник голови ГО "Демократичні ініціативи молоді"
Перші спроби включити дітей з особливостями розвитку в загальноосвітній процес наразі мають стільки перешкод, що ставлять під сумнів українську інклюзію як таку. Для існування толерантного, а краще сказати, морального суспільства, інклюзія вкрай необхідна – це вже доведений факт. Це як вилиця з двостороннім рухом. Діти з особливими потребами вимагають рівних можливостей і адекватної цьому соціалізації, що й надає їм інклюзія. А діти здорові призвичаюються сприймати фізичні вади цілком нормально, відчувати іншого як рівного, допомагати, стають чуйними та людянішими. Це і є природне, реальне виховання моральності, без патетики та декларацій. Що може бути найважливішим?
Продовження статті ТУТ
Загляньте !
Сайт з інклюзивної освіти дітей з особливими потребами в Україні!
Стаття написана ще у 2012 році, та повірте, усі проблеми які були озвучені там, сьогодні у тому ж стані ("якщо не колотити надто фарбами").
ВідповістиВидалитиВисновок у мене наступний... потуги практиків, батьків та науковців нагадують мені щось із байки Крилова "Лебідь, рак та щука".