Ще раз про спостереження за природою... або виховуємо патріотів!

      Організовуючи роботу з дітьми  дошкільного віуку,  вихователі щоденно мають справу  щодо планування та проведення спостережень за різними об'єктами природи (живими і неживими), а також за явищами суспільного життя. На перший погляд - нічого складного... Показати, розглянути, запитати, запам'ятати, повторити. Проте, нерідко, малюки неуважні (бо ж знаємо, що на вулиці нелегко зосередити їхню увагу),без особливих радісних емоцій,  відволікаються, а дехто і взагалі намагається якнайшвидше "піти погратися"... 

      Разом з тим, коротко розкриваючи способи реалізації надзвичайно актуальних в сьогоденні завдань національно - патріотичного виховання, можна виділити один надважливий аспект, про який вели мову Наталія Гавриш  та Катерина Крутій на сторінках журналу "Дошкільне виховання"  №8 за 2015 рік .  Науковці наголошують, що "національно - патріотичне виховання не починається і не закінчується розфарбовуванням парканів і майданчиків у кольори національного прапора, дитячими ранками з віночками, вишиванками...Існує тонка, інтимна особистісна грань між справді ціннісним ставленням дитини до довкілля,  до світу і псевдопатріотичними уявленнями, що їх подекуди демонструють дорослі." 

      То як виховати не показний, а глибокий і дієвий патріотизм? Як достукатися  до дитячих сердечок  і посіяти в них  любов до рідного краю?  Відповідь проста - максимально використовувати метод спостереження, причому робити це професійно, методично грамотно та творчо.  Адже, любов до Вітчизни   у наймолодших вихованців починається з любові та інтересу до квіточки, до дерева, до  сонечка, до травички і дощика... 

     Наведу приклад КОНСПЕКТУ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ВІТРОМ , яке можна провести восени з дітьми молодшого, серднього чи старшого дошкільного  віку. Причому, маю бажання, щоб даний конспект мав "гриф" - "Зроблено з любовю !"

Отже, пишемо... 

     На майданчику групи вихователька звертає увагу дітей на "сюрприз" - на травичці розкидані кілька грушечок та яблучко. Запитує  із здивуванням "Що це?", "Хто це?", "Де взялося?", "Може хтось загубив?". Слухає думки і відповіді дітей ( загубили діти з іншої групи, їжачок збирав і розгубив та інше). Потім пропонує дітям послухати уривок з вірша Марії Познанської "Вітер":

Вітер, вітер пустотливий

Залетів до нас у сад,

Оббиває груші, сливи,

Трусить яблуні підряд.

І хустиночку Марусі

На голівці розв'язав

Свиснув дівчинці у вусі

І нічого не сказав.

Перебіг, упав на квіти,

На траві лшив сліди.

Неслухняний і сердитий,

Хто просив тебе сюди?

     Проводить бесіду за змістом вірша:

- То ви здогадалися хто порозкидав грушечки і яблучка?

- Чому вітерець "пустотливий"? (від слова "пустувати", "бавитися")

- Напевно вітер був дуже сильний, бо ще й "хустиночку Марусі розв'язав"?

- А давайте подивимося, де вітер "упав на квіти", "на траві лишив сліди" (шукають разом сліди вітру)

- Знаєте, що саме восени вітер буває "неслухняний і сердитий"? Ми будемо за ним спостерігати! 

 Наприкінці спостереження вихователь пропонує малюкам пограти з вітром - з паперовими вертушками.  Способи їх виготовлення оперативно знаходимо на просторах інтернету.....Наприклад, ТУТ так пропонують.

     Таким чином,  з допомогою грушок та паперового вітрячка можна надати звичайному спостереженню за об'єктом неживої природи великого емоційного забарвлення, а також бажання нових зустрічей з вітром, що, можливо, уже колише червоні кетяги народного символу України - калини...
      Отже, любов до Батьківщини починається з любові до рідної природи. А любов до природи починається із здивування, зацікавлення. Адже не можна любити те, про що не знаєш.

     Колегам для натхнення - світлини с особистого архіву. Під фото - цікава інформація, яку можна використати під час проведення спостережень. Удачі і натхнення у вихованні маленьких патріотів нашої країни!

МАРІЯ ПОЗНАНСЬКА
КАЛИНОНЬКА 
Ось калина над рікою:
Віти стелить по воді.
Хто це щедрою рукою
Їй намистечко надів?
Червонясте, променисте —
Розцвітає, як вогні...
Дай хоч трішечки намиста,
Калинонько, і мені!

Соняшник-квітка сонця, один із символів України. Соняшникова олія - цінний продукт харчування українців.

...Ясним оком жовтуватим усміхалася мені. Я хотів її зірвати, а бджола сказала - Ні!" (уривок з вірша М.Познанської "Ромашка")

Катерина Перелісна

Яблучка
Ой, хороші яблучка
У саду,
Та високо виросли
На біду!
У зеленім листячку
Миготять,
А упасти з гілочки
Не хотять.
Не відірве яблучка
І вітрець,
Хто нагнув нам гілочку,
Молодець!
Нижче, вітре, гілочку
Нахили,
Щоб дістати яблучко
Ми змогли!

Чорнобривці квіточки дуже люблять малючки !

Похід вихідного дня: відновлюємо сили

Сюжетна картина з "Джмеля"

Обговоріть з дітьми про подорож Джмелика та його друзів до осіннього лісу

Сюжетна картина «В лісовому хороводі»

Бесіда за сюжетною картиною на обкладинці

Гра Долі. Життя в обіймах квітів.

     
     

     У цієї жінки була, напевно, душа бджоли... Звичайна людина не могла б побачити світ таким, яким  бачила його  Катерина Білокур...
.

Випадково подивилася фільм....Вразило...

 "Життя в обіймах квітів"

Студія ВІАТЕЛ.Ведуча Наталка Сопіт.

Мовленнєві логічні задачі в екологічному вихованні дітей

НА ДОПОМОГУ ВИХОВАТЕЛЯМ

В ЕКОЛОГІЧНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ

СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 Мовленнєва логічна задача – один із прийомів активізації розумової діяльності дітей дошкільного віку у процесі ознайомлення з природою. Це розповідь – загадка, відповідь на яку діти дадуть, коли добре усвідомили певні зв’язки та закономірності у природі. Вирішення мовленнєвих логічних задач дітьми розвиває у них  самостійність мислення, гнучкість розуму. Велике значення мають логічні мовленнєві задачі і для розвитку монологічного мовлення (діти швидко запам’ятовують коротенькі розповіді і розповідають їх самостійно).

Перша квіточка

Марійка з мамою поїхала на гостини до дідуся  в село. Його хатинка стояла на узліссі. Пригріло сонечко, і в лісі з’явилися перші таловинки. Якось під час прогулянки на одній з таких таловинок Марійка побачила квіточку – ніжну, білосніжну.

Дівчинка дуже здивувалася,адже майже всюди ще лежав сніг. «Можна я зірву цю квіточку?» - запитала Марійка у мами. «Ні, ні в якому разі!», - відповіла мама.

-          Що це була за квітка? Чому мама не дозволила зірвати її?

(Рано навесні зацвітають у лісі перші квіти – підсніжники. Ця рослина є першим медоносом, вона є лікарською рослиною, і тому її занесено до Червоної книги. Квіти – окраса природи, й тому ними слід милуватися, а зривати – не можна)

Про жабку і мишку

 

Жабка-скрекотушка сиділа на березі річки та грілася під теплими промінчиками сонечка. Скоро осінь, за нею настане холодна зима. Жабка стежила, як по воді бігають клопи-водомірки.

Якось завітала до неї приятелька польова мишка.

-          Добридень Жабко!

-          Добридень і тобі, Мишко! Ти все господарюєш, зерно збираєш?

-          Так подружко, так, роблю запаси на зиму. А ось, що ти будеш робити, коли не буде комариків, мошок та замерзне річка?

Жабка засміялася безтурботно і розповіла про свою зимівку.

-          Що розповіла Жабка своїй подрузі?

(Взимку жабка заривається в мул і спить, а тому запаси їй не потрібні).

Лісові гості

Настала зима. Випало багато снігу. Діти взяли санчата й ну кататися з гірки! Багато радості приносить дітям зима!

Одного разу Ігор і Славко взяли лижі і пішли до лісу. Та й годівничку для його мешканців не забули. Ліс був казковий. Ігор і Славко мов зачаровані йшли, милуючись білосніжною красою.

Хлопці повісили годівничку на деревце, поклали в неї їжу, що приготували ще звечора, і поїхали кататися на лижах. А коли поверталися додому повз знайоме дерево, побачили, що до годівнички зібралося безліч лісових мешканців. Навколо гамір, метушня! Друзям стало весело. Подивилися ще трохи на лісовий бенкет і поїхали додому.

-          Що то за гості зібралися біля годівнички, і чим пригощали їх хлопці?

(До годівнички зібралися птахи, які не відлітають на зиму в теплі краї: горобчики, снігурі, сойки, синички. Хлопці могли пригостити пташок крихтами хліба, насінням, шматочками сала).          Що розповіла Жабка своїй подрузі?

(Взимку жабка заривається в мул і спить, а тому запаси їй не потрібні).

Про гриби

         Микола з татусем пішли якось восени до лісу по гриби. Було дуже гарно, під ногами шаруділо різноколірне листя.

Незабаром їхній кошик був повним лисичок, сироїжок, білих грибів. Раптом Микола побачив великого гриба з червоною шапинкою у білих плямах. Хлопчик довго довго милувався ним, а потім знаючи, що цей гриб отруйний, вирішив збити його ногою. «Навіщо йому рости? Він же отруйний!» Але тато розгнівано сказав: «Не чіпай гриба!»

-          Що то був за гриб і чому тато не дозволив його знищити?

(Мухомори – дійсно отруйні, але водночас вони – окраса нашої природи. Наявність мухомора – показник того, що в цій місцевості ростуть їстівні гриби. Мухомори не слід знищувати ще й тому, що ними лікуються лосі).

Нова шубка

 

Познайомились влітку маленька руда білочка і сіренький зайчик та й потоваришували. Разом гралися, веселилися. Непомітно скінчилося літо й настала осінь.

Мама білка стала вчити маленьку білочку готуватися до зими. Весь час вони збирали шишки, горішки, гриби і носили до себе в дупло. Зайчик залишився сам і сумував за білочкою. І ось почалася зима. Якось зайчик, гуляючи лісом, зустрів свою подругу. Та вона його не впізнала.

-          Білочко, це я зайчик. Хіба ти забула, як ми грались разом?

-          Та ж мій друг зайчик був у сіренькій шубці, а в тебе вона біла.

-          Діти, як ви гадаєте, як пояснив зайчик це перевтілення своїй подрузі?

-           

(На зиму зайці линяють. Їхнє хутро змінюється на біле, щоб вони були непомітними на тлі білого снігу для своїх ворогів).

Їжачок

 

Якось Тетянка з Іринкою пішли до лісу по гриби та ягоди. Йшли стежиною, аж раптом почули якесь шуркотіння, наче хтось підкрадався до них. Налякані дівчатка спочатку зупинились, але, роздивившись, помітили в траві маленького їжачка. Дівчатка зраділи і підійшли до нього ближче. Він був такий кумедний: маленький рухливий носик раптом завмер, їжачок зупинився й дивився своїми очима-намистинками на подружок. Іринка сказала: «Дивись, Тетянко, який він гарний, давай заберемо його додому!» «Не можна» - відповіла Тетянка.

-          Чому Тетянка не погодилась взяти їжачка додому?

(Їжачок – мешканець лісу, йому там жити набагато краще).

Цікава рослина

  

Настав перший місяць осені, вона вже дихнула на землю прохолодним повітрям. Ще не холодно, але тепло вже пішло від нас. Небо не таке ясне і прозоре, часто накрапає дощ.

Рослини в лісі засумували, роздивляючись на всі боки:

-          Як тепло й сонячно було у липні, я тоді цвів жовтими зірочками, - пригадав звіробій.

-          А в травні, коли я цвіла і дзвеніла біленькими дзвониками, було зелено-зелено, - мрійно підхопила конвалія.

-          А це ж бо хто? Тільки зараз оце він цвіте? Восени?

Звіробій здивовано поглянув на квітучу рослину, не впізнаючи її.

-          А ти не знаєш, - прошепотіла конвалія.

-          Так, він цвіте зараз, восени. Адже недарма і назва його схожа на назву першого місяця осені..

-          Про кого це йшлося?

(Це верес. Рослина, яка квітує в хвойному лісі восени, в перший місяць осені. Він гарний медонос і окраса природи. Своє лис яві зберігає і взимку).

Метелик

Миколка з Сергійком гралися на майданчику дитячого садка. Раптом побачили дуже гарного метелика.

-          Давай зловимо його, - вигукнув Миколка, - покажемо всім!

-          Не можна ловити метеликів, - відповів Сергій.

-          Чому хлопчик відмовився ловити метелика?Яких метеликів ви знаєте?

Пташка

Це було взимку. Одного разу мама запропонувала Михайлику тепліше одягнутися і піти погуляти в парк. Зимовий парк був тихий і спокійний. Раптом на дереві хлопчик побачив гарну пташечку.

-          Мамо! Візьмемо її додому, адже вона тут замерзне!

-          Що відповіла мама хлопчику? А ти змайстрував у своєму парку годівничку?

Вогнище

Осіннє листя в саду лежало пишним килимом.

-          Сьогодні будемо згрібати листя, - сказала мама Сашкові.

-          А можна, я згребу листя в купу і запалю вогнище? – запитав Сашко.

-          Ні, не можна, - відповіла мама.

-          Чому не можна спалювати листя?

Осінь: картотека спостережень

КАРТОТЕКА СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ПРИРОДІ

Осінь

Погода (довготривале спостереження)

Ознайомити дітей з календарем погоди у групі. Вчити відрізняти осінню погоду ( небо не голубе, а сіре,  хмари,  йдуть дощі, бувають вітри,  сонце не так гріє і т.д.). Вчити користуватися позначками погоди  для відміток у календарі і робити це щоденно (за дорученням)

Худ.слово:  вірші Г.Бойка "Ясне сонечко не гріє", Л.Костенко "Осінні хмари сірі як слони", М.Познанської "Вітер"

Словник: задощило, захлюпало, похолодало

Д.вправа: "Назви три прикмети осені"

  

Дерева: ялина.

Звернути увагу дітей на ялину на майданчику і показати її привабливість та красу: густа крона (схожа на піраміду), листки-голочки, колючки (хвоя). Повідомити, що ялина на зиму залишається зеленою, голочки не опадають. Ялина є окрасою майданчика.

Словник: хвоя, хвойне дерево
Худ.слово:  вірші Г.Бойко "Ясне сонечко не гріє", "Дощик"

Як осінь дерева розмальовує

Звернути увагу дітей на колір листя на деревах. Пояснити, що це є прикметою осені. Запропонувати скласти букет з різнокольорових листочків. Зібрати листя для гербарію.

Д.вправа "З якого дерева листочок"

Словник: багряне, жовтогаряче

Худ. слово  вірш О.Журливої "Жовтень"

Дощові черв'яки

Звернути увагу на те, що тіло його вологе і слизьке, забарвлення червонувате. Наголосити, що шкіра черв’яка повинна бути вологою, тому вони ховаються в землі. Коли черв’як повзе, тілом пробігають хвилі м’язових скорочень (пересувається). Риє ходи у ґрунті (він заковтує землю ротом, перепускає її через кишки, а потім викидає через задньопрохідний отвір. Маленькі купки землі, які вранці можна побачити на дитячих майданчиках,— це виділення черв’яка, так звані копроліти). Так вони розпушують грунт. . Дощові черв’яки — улюблена їжа птахів.

Листопад

Пояснити дітям  осіннє явище  "листопад" (дерева припиняють рух соків по стовбуру; якби листочки не опадали, то взимку дерево загинуло б, бо через листя випаровується волога).

Д.вправа "З якого дерева листочок"

Словник: багряне, жовтогаряче

Худ. слово  вірш О.Журливої "Жовтень"

Насіння

Показати дітям, що восени у багатьох  дерев, кущів, квітів  утворюється насіння. Розглянути крилатки липи, клена, ясеня та розказати дітям, що їх далеко переносить вітер.

Ігри з жолудями, крилатками, каштанами. Збір насіння квітів .

Бобові рослини на городі

Познайомити дітей з бобовими рослинами (квасоля, горох) і зазначити, що їх плоди (насіння) ховаються у стручках. Порівняти горох і квасолю.  Пригадати улюблені страви з горохом і квасолею.

Худ.слово: заучування скоромовки  "Летів горобець через безверхий хлівець. Вхопив гороху без червотоку" та читання вірша О.Журливої "Квасоля і горох"

Використана література:

1. Програма "Українське дошкілля" . авт.-упор.Білан О.І.

2. Яришева Н.Ф. Основи природознавства: Природа України Навчальний посібник. -К., 2010

 3.  Українська мозаїка Книга для читання в дошкільному закладі та родинному колі . -К, 2008

Екологічна екскурсія до водойми

   Навколишня природа у знаючого і вмілого педагога є важливим засобом всебічного і гармонійного розвитку дітей. Ще К. Д. Ушинський писав, що вчитель, вихователь, не знайде більш багатого матеріалу, різноманітного, доступного дял розвитку мислення і мови, ніж матеріал навколишньої природи.

   Любов до природи є основою любові до Батьківщини. Але не можна любити того, про що не маєш уявлення, чого не знаєш. Лише систематична робота з прищеплення дітям уміння бачити красу у навколишньому, сприятиме вихованню у них екологічної свідомості, громадянськості та патріотизму.

   Цікавою, пізнавальною і повчальною була екологічна екскурсія до водойми (нашого ставка), яку організували для дітей педагоги дитсадка "Колобок". Визначальним є те, що у проведенні цього заходу були задіяні різні спеціалісти - і вихователь-методист, психолого, інструктор з фізкультури, музкерівник та навіть, кухар.
 

   Малюки під час подорожі отримали багато емоційних вражень. Краса екосистеми водойми, що сприймалася усіча органами чуттів глибоко проникла в душу кожної дитини і, сподіваємося, назавжди оселилася там...
 

   Методична розробка екологічної екскурсії 

 

Ніби сонечка малі посідали на землі...

 Методичні настанови для вихователів

 щодо проведення спостережень з дітьми 

    

     Про те, що  спостереження -це  провідний метод ознайомлення дошкільників з природою, знають усі вихователі. Та, нажаль, практика показує, що не зажди педагоги готові методично грамотно, цікаво і корисно організувати  з дітьми цю активну форму пізнання навколишнього світу.

      Звичайно, логічним буде звернення до визначення поняття «спостереження» у дошкільній педагогіці  та методиці ознайомлення дітей з природою.

      Спостереження - це планомірне, більш або менш довготривале сприймання, що дає змогу простежити те чи інше явище, ті чи інші зміни, які відбуваються в об’єктах природи.

      Зразу ж можна аналазувати: яке  ключове слово, шановні колеги, Ви   виділили  б насамперед ? "Планомірне"? Гаразд, це важливо, адже переважно усі спостереження треба планувати! Можна це робити за таким з р а з к о м:

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА КУЛЬБАБКОЮ 
(Середній дошкільний вік)

Об’єкт і місце спостереження:  квіти кульбаби на ділянці дс

Повторне, довготривале спостереження з підгрупою дітей

Програмні завдання:  продовжувати вчити дітей розрізняти квіти різних пір року; закріпити   знання дітей про форму і розмір квітки, її будову; простежити з дітьми як утворюється насіння у кульбаби.

ХІД

1. Пригадати  віршик Н.Забіли «Кульбабки»

На леваду я пішла б.

Ціла купа там кульбаб.

Ніби сонечка малі,

Посідали на землі!

2. – На що схожі квіти кульбабки? Де ростуть? Яке мають  стебло і листочки?

3. Серед кульбабок відшукати квіточку з білим пухом. Порівняти із жовтою кульбабкою: чому вони різні? (тому, що це кульбабка, яка відцвіла, у ній достигло насіння і утворилися парашутики)
4. Читаємо вірш К.Сєрова
Стала на поляні
В жовтім сарафані. 
Підросте - всміхнеться,
Для вітрів вбереться
В платтячко біленьке,
Пишне та легеньке.

5.  Формулюємо висновок: кульбабки зацвітають жовтим цвітом рано навесні, вони дуже схожі на сонечка; потім квіточки перетворюються на парашутики-насінинки.

       Продовжуємо. Беремо до уваги слова «більш або менш довготривале». Тут, насамперед, треба нагадати, що за терміном проведення спостереження бувають епізодичні або короткотривалі та довготривалі: від одного тижня до одного сезону (дивимося схему 1). Крім цього, згадуймо, що в залежності від віку, дитина може безперервно розглядати будь-який об’єкт від 10 хв. у молодшому  віці до  15-25хв. -  у старшому. Це обумовлюється тим, що сприймання, увага, пам'ять, мислення дитини стають більш довільними, керованими волею.

       І, насамкінець, поговоримо про « те чи інше явище, ті чи інші зміни, які відбуваються в об’єктах природи…». Тут обов’язково  має бути звернення до чинної програми, за якою  працює педагог. Саме у  її відповідному розділі ми знаходимо конкретний зміст спостережень в природі. І, взявши за основу класифікацію спостережень за дидактичною метою (дивитися схему 1), можемо успішно їх планувати і організовувати.

Схема 1. 

 ВИДИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА ОБ'ЄКТАМИ ПРИРОДИ

 Література: 

1. Манруємо екологічною стежиною: дослідницько-експериментальна  діяльність дітей дошкільного віку в природі / авт.і упоряд.: С.Ю.Павлюк та ін.- Тернопіль: Мандрівець, 2014
2. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою, - К., 1993

ВЕСНА: тренуємо спостережливість

    Центральне  місце  серед наочних методів ознайомлення дітей з довкіллям  займає спостереження. 

    Спостереження – це вміння дитини вдивлятись, бачити, помічати, виокремлювати, аналізувати і встановлювати причини, доходити до висновків, узагальнень.

    В результаті методично грамотно організованого спостереження у дітей розвивається спостережливість. Не тренуючи спостережливість в дитинстві, ми позбавляємо наших дітей в майбутньому побачити безліч цікавих речей - в подорожах, у спілкуванні, та й просто в повсякденному житті. Для того, хто вміє помічати, зіставляти, робити висновки, світ стає об'ємнішим, повнішим, яскравішим!

    Пори року - відмінна тема для спостережень. Можна виходити на вулицю з фотоапаратом і фотографувати, наприклад, ознаки весни. Шукайте незвичайні, навіть тріснутий асфальт після зимових морозів може стати ознакою весни. Можна фотографувати усе !  А потім з цього зробити слайд-шоу або презентацію. І вийде фільм. А діти будуть згадувати кожен кадр своїх спостережень!

Спостерігаємо разом з дітьми:

- навесні з'являються таловинки, особливо біля дерев. Чому? Бо темна поверхня стовбурів значно нагрівається і сніг тане інтенсивніше.

- течуть струмки. Чому?   Від сонячного проміння тане і сходить сніг, і вода збігає до водойм (річок, ставків, озерець)

- на водоймах починається повінь. Чому?  Струмки із талого снігу наповнюють їх

- з-під снігу пробиваються молоді рослини. Вони, зазвичай мають у землі особливі підземні органи - корневища у вигляді бульб або цибулин, в яких відкладаються поживні речовини, що допомагають рано проростати.

Використані джерела:

1.      Богуш А.М. , Гавриш Н.В. Методика ознайомлення дітей з довкіллям у дошкільному навчальному закладі – К.: Вид. Дім "Слово", 2010
2.      Яришева Н.Ф. Основи природознавства: Природа України.  –К. Вища шк.., 1995
3.     Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою. – Київ.: Вища школа, 1993.
4.      Як розвинути спостережливість    http://www.secret-press.com/roz60.html