Всеукраїнська нарада

Розвиток дитини - основне завдання дошкільної освіти

23 квітня 2015 року у Міністерстві освіти і науки України відбулась Всеукраїнська нарада  з питань розвитку та якості дошкільної освіти.

«За будь-яких змін пріоритетним завданням залишається якість освіти, направлена на збереження здоров’я кожної дитини та її розвиток".

На порядку денному були такі питання:

Критерії визначення рівня розвитку дитини за Базовим компонентом дошкільної освіти. 

Інноваційна  кваліметрична модель оцінки розвитку дитини.

Детальніше ознайомлюйтеся за Інтернет-ресурсом:

http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2015/04/24/u-mon-vidbulas-vseukrayinska-narada/

І знову про наступність

Наступність дошкільної і початкової освіти:

 плавний перехід чи стрибок через прірву?

20 квітня 2015 року у Київському міському будинку вчителя відбувся науково-практичний семінар «Наступність дошкільної і початкової освіти — актуальна проблема сучасності». Захід було організовано кафедрою початкової освіти та методик природничо-математичних дисциплін і кафедрою дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка у межах тижня двох кафедр.

У семінарі взяли участь науковці — педагоги та психологи, методисти районних науково-методичних центрів з дошкільної та початкової освіти, вихователі-методисти та вихователі старших груп дошкільних начальних закладів, учителі початкової школи, заступники директорів з початкової освіти загальноосвітніх навчальних закладів та студенти.

У формі круглого столу учасники обговорили наукові підходи до організації дошкільної та початкової освіти, взаємодію дошкільних закладів та початкової школи, а також наступність у змісті дошкільної та початкової освіти, у підготовці майбутніх фахівців дошкільної та початкової освіти тощо.

Найгостріше дискусія точилася, зокрема, навколо таких питань:

що головне — індивідуальність дитини чи стандарт освіти?

на що треба орієнтуватись у навчанні — на можливості дитини чи на програму?

під час навчання педагогу слід чітко дотримуватись програмових вимог чи проявляти творчість?

що має бути в основі змісту освіти дітей дошкільного віку та молодших школярів?

хто винен в тому, що діти не хочуть іти до школи?

чи вирішить проблему наступності створення комплексів дитячий садок-школа?

Під час обговорення максимальну підтримку аудиторії отримали тези про те, що:

необхідно не лише зберегти індивідуальність кожної дитини, а й допомогти їй адаптуватись до життя в соціумі;

дорослий повинен адаптуватися до дитини, а не навпаки;

кожна дитина має повноцінно проживати усі вікові періоди;

у розробці змісту повинні брати участь фахівці як дошкільної, так і початкової освіті;

позитивно на адаптацію дитини до навчання в школі буде впливати «Школа наставництва», яка передбачає спілкування дошкільників та учнів початкових класів;

учителі початкових класів не готові до роботи з шестирічними дітьми, тож варто фахово самовдосконалюватися.

Учасниками семінару також було визначено коло проблем в сучасній дошкільній та початковій освіті, серед яких:

наявність неправильно сформованих стереотипів про навчання в дитячому садку та в початковій школі;

неготовність шестирічної дитини до навчання в школі;

шестирічні та семирічні діти в одному класі;

відсутність єдиного розвивального середовища.

Проте всі учасники дискусії дійшли згоди в тому, що дошкільне дитинство — це самоцінний період життя дитини, а не «підготовка до школи». І причини дитячих проблем у контексті наступності слід шукати не в дітях, а в дорослих, як педагогах, так і батьках. З батьками слід активно проводити просвітницьку діяльність, спрямовану на подолання існуючих стереотипів щодо підготовки дитини до школи. А вихователям і вчителям спрямувати зусилля на самовдосконалення. Дитина буде готовою вступити в новий етап свого життя, діяти в нових умовах, бути відкритою до нових стосунків, знань і справ тоді, коли сповна реалізує свій, властивий дошкільному періоду дитинства, потенціал у пріоритетних видах діяльності — грі, спілкуванні, художньо-продуктивній діяльності, тобто досягне «дошкільної зрілості». 

За матеріалами http://pedrada.com.ua/news/gruppy/ofitsijjni_zustrichi_obgovorennja/pochatkova_osvita/

ВЧИТЕЛІ У ДИТСАДКУ

Щороку у дитячому садку № 2 «Колобок» функціонує 1 – 2 старших групи, у яких виховуються діти 6-го року життя. Саме шестирічні дошкільники були в центрі уваги професійної розмови між вчителями початкової школи Віньковецького НВК та педагогами дитсадка. 

Колеги мали змогу обговорити питання:

- про Державні стандарти України початкової школи та дошкільної освіти;

- про здійснення моніторингу готовності 6-річних дітей до систематичного навчання в школі;

- про чинні Програми дошкільної освіти та науково-методичне забезпечення до них.

Фахівці звернули увагу на стратегічну мету дошкілля і початкової школи – розвиток особистості, спрямування її на творчість і самореалізацію. Було акцентовано на тому, що в Державних стандартах прямо сказано, що початкова школа має продовжити лінію дошкільного розвитку, закріпити й розвинути в умовах шкільного виховання надбання дошкільного дитинства.  

Практична частина професійної зустрічі відбувалася безпосередньо за участі дітей, що незабаром йдуть до школи. Вчителі мали змогу познайомитися з майбутніми школярами, поспілкуватися з ними, переглянути одне із щоденних занять в старшій групі №6, яке првела Наталія Петрівна Мазуренко.

Весну стрічаємо, Великдень вітаємо!!!

Гарна писанка у мене,

Мабуть, кращої нема.

Мама тільки помагала,

Малювала я сама!

    Нарешті після довгої зими настала весна. День прибуває, природа прокидається, ось-ось з'являться перші квіти, лагідне сонце пригріває землю, птахи співають - це настало довгоочікуване найрадісніше свято - Великдень!

       Що таке свято в житті малюка-дошкільника? Насамперед - це посмішка, оплески, веселі забави.

    Свято в дитячій установі -це високий рівень естетичного виховання, адже воно поєднує в собі впливи музики, танцю, мовлення, а тому й позитивно впливає на емоційну сферу дитини.

      Напередодні Великодня у нашому садочку відбулося святкове дійство "Весну стрічаємо, Великдень вітаємо!",участь у якому взяли вихованці старшої групи №6 та їхні батьки, а ще глядачами були малюки з інших груп садочка.

     До свята готувалися заздалегідь: розучували вірші про весну, на музичних заняттях розучили пісеньки "Писанка" та "Весна іде"; в групі оформили виставку "Писанка і паска - символи Великоднього свята"  

      Родзинкою святкового  дійства стала театральна постановка "Великодня казочка" , у якій діти дізналися про те, як з'явилася на світ писанка.

   Хочеться постійно творити для дітей свято, адже що може бути приємнішим на роботі за дитячі усмішки, які зігрівають теплом наші серця!!!

Вчимо з дитиною вірш напам'ять

  Вчимо з дитиною вірш напам’ять

   У дошкільному віці діти досить добре запам’ятовують прості рифмовані рядки. Це - ефективний спосіб розвитку пам`яті дитини. До того ж розвивається коло знань, здатність розуміти літературну мову. 

Але треба пам’ятати декілька простих правил вивчення з дітьми віршів:

1. Прочитайте, а ще краще розкажіть дитині вірш. Якщо Ви знаєте напам`ять вірш, у дитини теж з`явиться стимул вивчити його.

2. Звернуть увагу на інтонацію, з якою слід прочитати  поетичні рядки. Розказуйте  вірш виразно, з різною силою голосу, емоційним забарвленням.

3. Поясніть дитині значення  незрозумілих слів, наведіть синоніми.

4. Процес запам`ятовування стане легким і веселим, якщо  використати прості схеми-малюнки за змістом вірша.

5. Обов`язково поставте декілька запитань за змістом вірша. Це допоможе дитині краще зрозуміти його.

З р а з о к

Конспекту заняття з дітьми по заучуванню вірша  Т.Г.Шевченка «Зацвіла в долині»

Програмний зміст:

Навчальні завдання:

- продовжувати знайомити  дошкільників з    віршиками Тараса Шевченка для дітей;  

- вчити малюків уважно слухати поетичний твір, відповідати на запитання за його змістом;

- вчити виразно та з інтонацією розказувати вірш «Зацвіла в долині» напам’ять.

Розвивальні завдання:

- розвивати увагу, уяву, память

Виховні завдання:

- виховувати  цікавість до творчості Т.Шевченка;

- виховувати любов до рідного краю, природи України

Матеріал:

портрет Т.Г.Шевченка, ілюстрації до вірша «Зацвіла в долині», малюнки-схеми для заучування.

                                             План заняття.

1. Звернути увагу дітей на портрет Т.Шевченка у куточку книги.

2. Зацікавити дітей книжечкою, де є вірш «Зацвіла в долині» (розглянути малюнки в книжці).

3. Розказати дітям вірш напамять

Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

Любо, любо стало,

Пташечка зраділа

І защебетала.

Почула дівчина

І в білій свитині

З біленької хати

Вийшла погуляти

У гай на долину

4. Провести бесіду за змістом твору та пояснити нові слова:

- Як називається вірш?

- Про яку пору року розповідається?

- Де зацвіла калина?  (в долині) 

–Як ви уявляєте собі долину?

- Як розумієте «любо, любо, стало»?

- Як у віршику написано про те, що пташечка  заспівала (защебетала)

- А чому зраділа пташечка?

- Хто почув спів пташечки?

- У що була одягнена дівчинка?

-  Звідки вона вийшла?

5. Прочитати дітям вірш ще раз та запропонувати його запам’ятати

6.  Діти розказують вірш напам’ять:  «мікрофон», «ланцюжком», «я почну, а ти -  продовжуй»  та ін.

7. Підсумок заняття: намалюємо ілюстрації до віршика і ви вдома його розкажете напам’ять!

Використана література.

1. Андросова В. Читання творів художньої літератури: Старша група// Дошкільне виховання. - 1991. - № 4.
2. Богуш А. «Витоки мовленнєвого розвитку дошкільників»

3. Бабунова Т.М. Основи дошкільної педагогіки: Навчально-методичний посібник. - Магнітогорськ, 2002.

Ніби сонечка малі посідали на землі...

 Методичні настанови для вихователів

 щодо проведення спостережень з дітьми 

    

     Про те, що  спостереження -це  провідний метод ознайомлення дошкільників з природою, знають усі вихователі. Та, нажаль, практика показує, що не зажди педагоги готові методично грамотно, цікаво і корисно організувати  з дітьми цю активну форму пізнання навколишнього світу.

      Звичайно, логічним буде звернення до визначення поняття «спостереження» у дошкільній педагогіці  та методиці ознайомлення дітей з природою.

      Спостереження - це планомірне, більш або менш довготривале сприймання, що дає змогу простежити те чи інше явище, ті чи інші зміни, які відбуваються в об’єктах природи.

      Зразу ж можна аналазувати: яке  ключове слово, шановні колеги, Ви   виділили  б насамперед ? "Планомірне"? Гаразд, це важливо, адже переважно усі спостереження треба планувати! Можна це робити за таким з р а з к о м:

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА КУЛЬБАБКОЮ 
(Середній дошкільний вік)

Об’єкт і місце спостереження:  квіти кульбаби на ділянці дс

Повторне, довготривале спостереження з підгрупою дітей

Програмні завдання:  продовжувати вчити дітей розрізняти квіти різних пір року; закріпити   знання дітей про форму і розмір квітки, її будову; простежити з дітьми як утворюється насіння у кульбаби.

ХІД

1. Пригадати  віршик Н.Забіли «Кульбабки»

На леваду я пішла б.

Ціла купа там кульбаб.

Ніби сонечка малі,

Посідали на землі!

2. – На що схожі квіти кульбабки? Де ростуть? Яке мають  стебло і листочки?

3. Серед кульбабок відшукати квіточку з білим пухом. Порівняти із жовтою кульбабкою: чому вони різні? (тому, що це кульбабка, яка відцвіла, у ній достигло насіння і утворилися парашутики)
4. Читаємо вірш К.Сєрова
Стала на поляні
В жовтім сарафані. 
Підросте - всміхнеться,
Для вітрів вбереться
В платтячко біленьке,
Пишне та легеньке.

5.  Формулюємо висновок: кульбабки зацвітають жовтим цвітом рано навесні, вони дуже схожі на сонечка; потім квіточки перетворюються на парашутики-насінинки.

       Продовжуємо. Беремо до уваги слова «більш або менш довготривале». Тут, насамперед, треба нагадати, що за терміном проведення спостереження бувають епізодичні або короткотривалі та довготривалі: від одного тижня до одного сезону (дивимося схему 1). Крім цього, згадуймо, що в залежності від віку, дитина може безперервно розглядати будь-який об’єкт від 10 хв. у молодшому  віці до  15-25хв. -  у старшому. Це обумовлюється тим, що сприймання, увага, пам'ять, мислення дитини стають більш довільними, керованими волею.

       І, насамкінець, поговоримо про « те чи інше явище, ті чи інші зміни, які відбуваються в об’єктах природи…». Тут обов’язково  має бути звернення до чинної програми, за якою  працює педагог. Саме у  її відповідному розділі ми знаходимо конкретний зміст спостережень в природі. І, взявши за основу класифікацію спостережень за дидактичною метою (дивитися схему 1), можемо успішно їх планувати і організовувати.

Схема 1. 

 ВИДИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА ОБ'ЄКТАМИ ПРИРОДИ

 Література: 

1. Манруємо екологічною стежиною: дослідницько-експериментальна  діяльність дітей дошкільного віку в природі / авт.і упоряд.: С.Ю.Павлюк та ін.- Тернопіль: Мандрівець, 2014
2. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою, - К., 1993

Деякі особливості ознайомлення дошкільників зі святом Великодня

Методичні рекомендації для вихователів

     Головною метою дошкільної освіти, окресленої Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, є формування основи "особистісної культури дитини через відкриття її світу в його цілісності і різноманітності". Тому, ознайомлення дошкільників з народними святами, звичаями і традиціями є на часі.

     Україна славиться розмаїттям народних свят і, одне з найвагоміших серед них – Великдень.

      Як донести до серця маленької дитини цей прекрасний звичай Великоднього святкування?

     Насамперед, візьмемо за основу загальнодидактичні принципи навчання дошкільників: доступність, зрозумілість, відповідність віковим особливостям.

     З огляду на це, можна виділити наступне:

• Ознайомлення дітей з родинно-побутовою традицією святкування Великодня доцільно перш за все починати з уточнення й узагальнення початкових знань про український народ, його побут, звичаї. Допоможуть у цьому такі методи як бесіда, розгляд альбомів, дитячих презентацій на теми: "Ми живемо на Україні", "Моя Батьківщина – Україна" (старший і середній дошкільний вік); "Українка я маленька, українці батько й ненька", "У нас в гостях лялька-Українка" (молодший і ранній дошкільний вік) тощо.

Орієнтовний зразок бесідиз дітьми старшого дошкільного віку на тему "Рідна країна- Україна"

1) Вихователька звертає увагу дітей на хлопчика з групи, що одягнений в український одяг і розпочинає бесіду уривком вірша В. Багірова "Батьківщина"(звертається до хлопчика):
- Як же край той зветься,Де ти, хлопчик зріс,
Де твій дім, озерце,Дитсадочок , ліс?

Хлопчик відповідає: "Я живу на Україні, я українець!"
2) Дітям пропонують розглянути малюнки (ілюстрації, картинки), які приніс із собою хлопчик-українець ; розгляд педагог супроводжує запитаннями типу "Що намальовано?", "Чому українці люблять калину(вербу, дуб)?", "З чого можна зрозуміти, що українці працьовиті (добрі, веселі, охайні) люди?" і т.д.
3) Вправа "Розкажи про Україну"
Вихователька показує дітям карту України і пропонує прикрасити її своїми малюнками (на кольорових стікерах діти схематично малюють, те що знають про українців, про Батьківщину, про життя людей.
4) Вихователь узагальнює : "Ми – українці,наша рідна Батьківщина – Україна. Це гарна країна, де живуть добрі люди. Вони люблять природу, люблять працювати й веселитися. Гарні пісні співають. Землю рідну прославляють!"

• Далі роботу можна продовжити у національному куточку, де оформлено виставку головних атрибутів Великодня: писанки, крашанки, кошики, пасочки рушнички тощо. Уважно розглянути з дітьми ці речі, розказати про них.

•  Наступним етапом роботи може бути зображувальна діяльність дітей (виготовлення писанок, розмальовування рушничків тощо.)

•  Поступово дітей підводять до розуміння того, що українці дуже ретельно готуються до свята Великодня: прибирають оселі і подвір'я ("чистий четвер") , печуть паски, розмальовують писанки. Тут доцільно буде розіграти у ролях з дітьми невеличкі вистави "Випікання паски", "Малювала я яєчко", інсценувати віршики, оповідання з цієї теми.

• Дуже важливим моментом при ознайомленні дітей з Великоднім святом є вироблення акценту на тому, що це свято Пробудження і Воскресіння природи, матері-землі від зимового сну.Люди радіють цьому воскресінню.  Тому доцільно буде розучити з малюками  веселі народні ігри,   веснянки і гаївки.

• Завершальним етапом  роботи як правило, є  загальносадкове або загальногрупове  музично- театральне дійство на тему "Весну стрічаймо-Великдень вітаймо!", "Котилася писанка", "Великодні дзвони", "Нумо, малята, весняку співати!".

 

Використана література:

1. БАЗОВИЙ КОМПОНЕНТ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (нова редакція)

2. Богуш А., Лисенко Н. Українське народознавство в дошкільному закладі. - К., 19943. Калуська Л.В. Дивокрай. Вибрані дидактико-методичні матеріали у 2-х книгах для працівників дошкільних закладів. - Тернопіль: Мандрівець, 2005

Гарна збірка веснянок для дошкільників з нотами "Вийди, вийди, Івнку" упор. М.Ткач та Н.Данилевська

https://drive.google.com/file/d/0BwWzV18l3Az4N1pYY3ZYZE8xSHc/view?usp=sharing