Показ дописів із міткою Інклюзія. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Інклюзія. Показати всі дописи

понеділок, 31 жовтня 2016 р.

Програми під рукою...

Згідно Інструктивно-методичних рекомендацій «Про організацію освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році» 

сьогодні важливим є питання освіти дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами. У додатку до листа подано перелік програм для роботи з дітьми, які мають особливі освітні потреби. 


Нище розміщено наявні програми з метою перегляду, завантаження та зручного користування педагогами при плануванні роботи.

Програма розвитку дітейдошкільного віку зі зниженим слухом «Стежки у світ» (авт. - Жук В. В., Литовченко С. В., Максименко Н. Л.та ін. );

Програма розвитку глухих дітейдошкільного віку (авт. - Луцько К. В.);

Комплексна програма розвиткудітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» (авт. - Скрипник Т. В. таін.);

Програма розвитку дітейдошкільного віку з порушеннями опорно-рухового апарату ( заг. ред.  Шевцової А. Г.);

Програма розвитку дітейдошкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років «Віконечко»( за заг. ред.  -  Сак Т. В.);

Програмно-методичний комплекс«Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п’ятого року життя ізфонетико-фонематичним недорозвитком мовлення» ( авт. - Рібцун Ю. В.);

Примітка: Програма розвитку  дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю «Формування соціальних навичок», методичні рекомендації  (авт. – Висоцька А. М.) є у кабінеті психолога.


четвер, 26 листопада 2015 р.

Соціальна інклюзія в Україні: низький рівень прийняття у суспільстві найбільш вразливих дітей



Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та Національна Асамблея інвалідів України (НАІУ) в межах проекту «ThisAbility», провели дослідження і виявили, що лише 13% українців готові прийняти в своє оточення дітей з інвалідністю.
За результатами дослідження, 50% українців вважає, що українське суспільство толерантно ставиться до дітей з інвалідністю. Натомість до ВІЛ-інфікованих дітей або до безпритульних дітей толерантно ставиться 30% українців.
Готовність суспільства прийняти в своє близьке оточення дітей із уразливих груп вкрай низька:
  • дітей з інвалідністю готові прийняти 13% респондентів
  • дітей, позбавлених батьківського піклування — 10%
  • ВІЛ-інфікованих дітей — 3%
За даними дослідження, третина респондентів вважає, що у сім'ї дитина з інвалідністю не може отримати достатній догляд, тому їй буде краще в спеціалізованому дитячому будинку.
«Багато сімей з дітьми з інвалідністю стикаються з труднощами в забезпеченні належного догляду за дітьми через відсутність необхідних послуг та підтримки. Коли система соціального захисту не працює, діти часто втрачають свої сім’ї. Тому важливо, щоб громади та уряд вживали заходи для розвитку в Україні інклюзивного середовища для найбільш вразливих дітей», — зазначила Джованна Барберіс, голова Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

UNICEF


Посилання на джерело
http://pedrada.com.ua/news/gruppy/suspilstvo/sotsialna_inkljuzija_v_ukrayini_nizkijj_riven_prijjnjattja_u_suspilstvi_najjbilsh_vrazlivikh_ditejj/

четвер, 29 жовтня 2015 р.

НОВИЙ ЛИСТ МОН: Організація інклюзивних груп в ДНЗ


Міністерство освіти і науки надсилає інструктивно-методичні  рекомендації  щодо організації  діяльності  інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах.


Лист МОН № 1/9-487 від 12.10.15 року

понеділок, 6 квітня 2015 р.

КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ В ІНКЛЮЗИВНИХ ГРУПАХ ДНЗ
Зібратися разом – це початок,
Залишитися разом – це прогрес,
Працювати разом – це успіх.
Генрі Форд
Успіх корекційної-розвивальної роботи з дітьми, що мають порушення  психофізичного розвитку в групах з  інклюзивним навчанням визначається конкретною, продуманою системою роботи всіх спеціалістів дошкільного закладу. Щоб досягти позитивного результату в  роботі з дошкільниками, які мають особливі освітні потреби, педагоги адаптують зміст  матеріалу, який необхідно засвоїти до пізнавальних можливостей та особливостей розвитку конкретної дитини. Вона може брати участь лише в окремих частинах заняття, або виконувати лише частину завдань. У певній мірі полегшуються вимоги до її участі в роботі.   Тісна взаємодія спеціалістів, корекційних педагогів, вихователів дошкільного закладу  можлива при умові спільного  планування роботи, при правильному  та чіткому розподілу завдань  кожного учасника корекційно-розвивального процесу, при здійсненні послідовності в роботі та дотриманні єдиних вимог, що пред’являються дітям. Велике значення має залучення батьків до співпраці.
Тільки комплексний  підхід всіх спеціалістів дошкільного  закладу дає можливість намітити корекційну роботу в різних життєвих ситуаціях:
Вчитель-дефектолог
є організатором і координатором  корекційно-розвиваючої роботи, проводить  обстеження дітей, складає спільно  з колегами  індивідуальні навчальні  програми роботи з кожною дитиною; проводить  корекційні заняття з просторового орієнтування, розвитку дрібної моторики, формування елементарних математичних уявлень
Вчитель-логопед
здійснює постановку діафрагмально-мовленнєвого  дихання, корекцію порушених звуків, сприяє створенню мовного середовища, практичному оволодінню дітьми навичками словотворення і словозміни, зв'язному мовленні, мовній комунікації, готує дитину до подальшого успішного навчання в школі
Вихователь
закріплює отримані знання, відпрацьовує уміння до автоматизації навичок, інтегруючи логопедичні цілі, зміст, технології в повсякденне життя дітей (ігрову, трудову, учбову діяльність), в зміст розвиваючих занять (малювання, ліплення та ін.) через спостереження, екскурсії, режимні моменти, допомагає дитині адаптуватися в колективі
Психолог
проводить тренінги впевненої поведінки, релаксацію, психогімнастику, вчить дітей управляти своїм настроєм, мімікою, підтримувати позитивний емоційний тонус, формує безконфліктну поведінку, сприятливий мікроклімат в дитячому колективі, коригує порушені у дитини функції, розвиває його потенційні можливості.
Музичний керівник
на музично-ритмічних заняттях формує рухи під музику, розвиває музичний слух і співацькі навички співу, працює над розвитком голосу, фонематичного  слуху, бере участь в роботі по автоматизації звуків, розвитку темпу, ритму, плавності мови, здійснює підбір і проводить заняття з логоритміки, сприяє створенню музичного фону в діяльності дитини, засобами музики стимулює пізнавальні процеси дитини, готує для дітей святкові ранки і організовує їх дозвілля
Інструктор з фізичного виховання
сприяє оздоровленню і гартуванню дитячого організму, удосконалює координацію  основних видів рухів, розвиває загальну і дрібну моторику, формує позитивні  особові якості: взаємодопомогу, рішучість, наполегливість, упевненість у власних силах
Соціальний педагог 
захищає права і інтереси дитини, забезпечує соціально-педагогічну  підтримку і допомогу сім'ї  в  розвитку і вихованні дитини з  порушенням розвитку

Список використаних джерел
1. Інклюзивна освіта: теорія і практика: навчально-методичний посібник / [кол. авторів; за заг.ред. С.П. Миронової]. – Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2012. – 192с.
2. Інклюзивна освіта. Підтримка розмаїття у класі: практ. посіб./ [Тім Лорман, Джоан Деппелер, Девщ Харві]; пер. з англ. – К.: – СПД-ФО Парашин I. С. 2010. – 296 с.
3. Колупаєва А.А., Тараненко О.М. Діти з особливими потребами в загальноосвітньому процесі: початкова ланка. Путівник для педагогів: Навчально-методичний посібник. – К.: «АТОПОЛ». – 2010. – 96с.
4. Колупаєва А.А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: Монографія. – К.: «Самміт-Книга», 2009. – 272 с.
5. Соціально-педагогічна робота в закладах інклюзивної  орієнтації: Тези доповідей VI всеукраїнської науково-практичної конференції. – Хмельницький: Хмельницький інститут соціальних технологій університету «Україна», 2011. – 280с.

пʼятниця, 3 квітня 2015 р.

Впровадження інклюзії в Україні

До питання інклюзивної освіти в Україні

Автор: К. Настояща, заступник голови ГО "Демократичні ініціативи молоді"

      Перші спроби включити дітей з особливостями розвитку в загальноосвітній процес наразі мають стільки перешкод, що ставлять під сумнів українську інклюзію як таку. Для існування толерантного, а краще сказати, морального суспільства, інклюзія вкрай необхідна – це вже доведений факт. Це як вилиця з двостороннім рухом. Діти з особливими потребами вимагають рівних можливостей і адекватної цьому соціалізації, що й надає їм інклюзія. А діти здорові призвичаюються сприймати фізичні вади цілком нормально, відчувати іншого як рівного, допомагати, стають чуйними та людянішими. Це і є природне, реальне виховання моральності, без патетики та декларацій. Що може бути найважливішим?
Продовження статті ТУТ 


Загляньте !

Сайт з інклюзивної освіти дітей з особливими потребами в Україні!