вівторок, 14 квітня 2015 р.

Таблетка чи....музика ?


  

 
     Напружений ритм сучасного життя, нескінченний потік інформації, в тому числі і негативної, обмеженість особистого  простору та багато іншого  залишають  нам все менше можливостей для повного усамітнення і спокійного повноцінного відпочинку. А якщо ще додалися проблеми на роботі, невдачі в особистому житті, погана погода… І якщо в медицині є таке поняття, як струс мозку, то тут можна говорити про емоційний струс.
 Один стрес, другий, третій...Тому, аби не зануритися у недугу "з головою" треба …. слухати музику або йти  мандрувати у природу!
     Тварини, які хворіють, ідуть у ліс на пошуки цілющої трави — так підказує їм інтуїція. Ми ж природну інтуїцію втратили, бо відірвалися від природи!

Ставок. Вид з поля.


Дорога до ставу


При виборі музики орієнтуємось на свої внутрішні бажання: у кожної людини своє  "музикальне задоволення" . Проте, за дослідженнями вчених, для відновлення розумової працездатності, настрою, позитивного емоційного стану найкраще  підходить  класична музика.

  Ця публікація та добірка класичних творів для слухання ілюстрована світлинами із особистого фотоальбому автора  блогу.

Приємного перегляду і слухання! Насолоджуйтеся !

Вранішній  туман над водою

Э. Григ "Утро"

Е. Гріг. "Ранок"






Околиці

К.Глюк Соло для флейты (из оп. Орфей и Эвридика)








Павучок біля  джерела

К.Дебюсси  Ручей в лесу




Бджілка-трудівниця




А.Рубинштейн  Мелодия









С.Рахманинов  Баркаролла  Allegretto





Сонце заходить...


Ф.Шуберт   Ночная серенада









пʼятниця, 10 квітня 2015 р.

Особливий день

     Добре, що є такий день, коли можуть зустрітися педагоги-дошкільники і обговорити свої проблеми та поділитись напрацюваннями.
     Тема творчої зустрічі працівників дошкільної освіти Віньковеччини -  "Науково-методичний супровід професійного розвитку педагогів для реалізації завдань Державного стандарту дошкільної освіти". Головною гостею цього зібрання була Марина Іванівна Каратаєва, завідувач науково-методичного центру дошкільної, початкової, спеціальної та інклюзивної освіти Хмельницького ОІППО.


     В процесі роботи Марина Іванівна цікаво і доступно  розповіла про останні новини  у дошкіллі України, наголосила на тому, що формування нового педагогічного мислення - нобхідна умова реалізації особистісно-орієнтованої парадигми освіти.
     Змістовним був виступ-звіт методиста з дошкільної освіти Віньковецького РМК Л.В. Мар"яновської про роботу  методичної служби району. Вона висловила сподівання на подальшу плідну співпрацю з ОІППО.


    Організаційно-методичні аспекти впровадження інклюзивної освіти  в дошкільні навчальні заклади розкрила у своєму виступі методист з психологічної служби С.М. Масловська, а своїми думками щодо науково-методичного супроводу запровадження нових  Державних стандартів дошкільної і початкової освіти поділилася завідувач Віньковецького ДНЗ №2 Т.Г.Чорна.
 Практику  і досвід дитсадка "Колобок" на творчій зустрічі представляли вихователь-методист В.Підгурна, практичний психолог Т.Підфігурна а також вихователі і вихованці-дошкільнята.


 Загалом День творчої зустрічі дошкільників вдався. відчувалася велика організаційна робота з його підготовки і проведення. 

понеділок, 6 квітня 2015 р.

 «Лабіринти дитячих проблем»




Дитяча агресія  це енергія подолання, боротьби, відстоювання своїх прав та інтересів. Ця сила необхідна дитині для того, щоб досягти своєї мети, протистояти перешкодам. Небажаною є не сама по собі агресія, а неприйнятні форми її прояву: звичка кричати, ображати, битися. Тому завданням виховання дитини є не усунення її агресії, а навчання адекватно проявляти свої негативні почуття: гнів, обурення, неприйняття.


Тривожність дитини
Дитячі страхи є нормальною реакцією дитини, яка усвідомлює недостатність своїх можливостей. У міру розвитку умінь дитини одні страхи зникають, а інші з’являються, бо дитина усвідомлює нові небезпеки. Відсутність страхів не є показником благополуччя. Здорова дитина – та, яка не боїться боятися. Шкідливими страхами є ті, що обмежують розвиток можливостей дитини (вона не пробує досягти того, чого хоче) або підривають її здоров’я – погіршують сон, знижують апетит, псують настрій, виводять із рівноваги. Такі страхи потребують спеціальної уваги батьків та психологів.


Діти, які схильні говорити неправду
Дитячу брехню батьки часто сприймають як катастрофу, як прояв найгірших рис характеру: хитрості, підступності, боягузтва.
«Чому вона бреше, - дивуються батьки – адже ми її навіть не караємо!». Проте запитання доцільніше ставити інакше: не «чому вона бреше?», а «Що їй заважає зізнатися? Це може бути страх упасти у власних очах («Я – хороша, я не могла цього зробити»); страх втратити любов батьків («Мама любить мене добру, а тепер виявилося, що я погана!»); страх протистояти дорослим («Я не хочу це робити, але ж я не можу відмовити старшим – легше збрехати, що я вже зробила») тощо.
Як правило, дитина не усвідомлює цих причин, ому запитати в неї «Чому ти збрехала?» - не варто. Необхідно самим визначити обмеження дитини і допомогти їй їх подолати.


Неслухняна дитина
Неслухняність є однією з найбільших проблем виховання. Коли дитина не слухається, батьки відчувають свою безпорадність, безсилля, страх, сприймають неслухняність як прояв нелюбові чи неповаги до себе.
Насправді неслухняна дитина може дуже любити й поважати своїх батьків. Просто вона відчуває в собі силу відстоювати свої бажання, або потребу перевірити любов батьків («Поступаються – отже, люблять»), або прагнення в такий спосіб виявити свою образу («Ти не хочеш для мене, а я не буду для тебе»). Отже, в основі неслухняності дитини можуть лежати певні проблеми в стосунках, проте надмірно слухняна дитина завжди нездорова. Вона невпевнена в собі, несамостійна, тривожна.

Гіперактивна дитина – це не просто постійний галас і метушня в домі, це і постійний страх за її життя  і здоровя.
Причиною такої нестримності, як правило є тимчасове переважання сили збудження нервової системи над силою гальмування. Цей дисбаланс компенсується у 10-14-річному віці, коли дитина буде здатна себе контролювати. Проте, якщо дитину переконати в тому, що вона неслухняна, некерована, неуважна, байдужа до інших, тоді вона не стане використовувати цю здатність, бо не віритиме у свої сили. Отже, головне завдання батьків гіперактивної дитини – не навязувати  їй негативне ставлення до себе та світу.
Жадібність дитини
Причина жадібності  молодших школярів та навіть підлітків бере свій початок  у  «кризі трьох років», коли відбувається самоусвідомлення: дитина починає відокремлюватися від навколишнього світу разом зі своїми особистими речами. Тому для неї «моя чашка», «мій стілець», «мій ведмедик» - це частина її «я», яке вона прагне захистити й утримати.
Якщо період самоусвідомлення пройшов не благополучно, більш дорослі діти продовжують виявляти жадібність як незрілу форму відстоювання своїх меж або як негативне ставлення до необхідності чимось із кимось ділитися.



Знервована дитина
Надмірна вразливість, плаксивість чи спалахи гніву, перепади настрою, неспокійний сон, проблеми травлення, частий головний біль – усе це ознаки нервового виснаження дитини.
Причиною психоемоційного виснаження може бути якась неприємна подія в житті дитини, яка досі її непокоїть, або хронічне незадоволення собою – переживання своєї неспроможності бути такою як «треба».


КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ В ІНКЛЮЗИВНИХ ГРУПАХ ДНЗ
Зібратися разом – це початок,
Залишитися разом – це прогрес,
Працювати разом – це успіх.
Генрі Форд
Успіх корекційної-розвивальної роботи з дітьми, що мають порушення  психофізичного розвитку в групах з  інклюзивним навчанням визначається конкретною, продуманою системою роботи всіх спеціалістів дошкільного закладу. Щоб досягти позитивного результату в  роботі з дошкільниками, які мають особливі освітні потреби, педагоги адаптують зміст  матеріалу, який необхідно засвоїти до пізнавальних можливостей та особливостей розвитку конкретної дитини. Вона може брати участь лише в окремих частинах заняття, або виконувати лише частину завдань. У певній мірі полегшуються вимоги до її участі в роботі.   Тісна взаємодія спеціалістів, корекційних педагогів, вихователів дошкільного закладу  можлива при умові спільного  планування роботи, при правильному  та чіткому розподілу завдань  кожного учасника корекційно-розвивального процесу, при здійсненні послідовності в роботі та дотриманні єдиних вимог, що пред’являються дітям. Велике значення має залучення батьків до співпраці.
Тільки комплексний  підхід всіх спеціалістів дошкільного  закладу дає можливість намітити корекційну роботу в різних життєвих ситуаціях:
Вчитель-дефектолог
є організатором і координатором  корекційно-розвиваючої роботи, проводить  обстеження дітей, складає спільно  з колегами  індивідуальні навчальні  програми роботи з кожною дитиною; проводить  корекційні заняття з просторового орієнтування, розвитку дрібної моторики, формування елементарних математичних уявлень
Вчитель-логопед
здійснює постановку діафрагмально-мовленнєвого  дихання, корекцію порушених звуків, сприяє створенню мовного середовища, практичному оволодінню дітьми навичками словотворення і словозміни, зв'язному мовленні, мовній комунікації, готує дитину до подальшого успішного навчання в школі
Вихователь
закріплює отримані знання, відпрацьовує уміння до автоматизації навичок, інтегруючи логопедичні цілі, зміст, технології в повсякденне життя дітей (ігрову, трудову, учбову діяльність), в зміст розвиваючих занять (малювання, ліплення та ін.) через спостереження, екскурсії, режимні моменти, допомагає дитині адаптуватися в колективі
Психолог
проводить тренінги впевненої поведінки, релаксацію, психогімнастику, вчить дітей управляти своїм настроєм, мімікою, підтримувати позитивний емоційний тонус, формує безконфліктну поведінку, сприятливий мікроклімат в дитячому колективі, коригує порушені у дитини функції, розвиває його потенційні можливості.
Музичний керівник
на музично-ритмічних заняттях формує рухи під музику, розвиває музичний слух і співацькі навички співу, працює над розвитком голосу, фонематичного  слуху, бере участь в роботі по автоматизації звуків, розвитку темпу, ритму, плавності мови, здійснює підбір і проводить заняття з логоритміки, сприяє створенню музичного фону в діяльності дитини, засобами музики стимулює пізнавальні процеси дитини, готує для дітей святкові ранки і організовує їх дозвілля
Інструктор з фізичного виховання
сприяє оздоровленню і гартуванню дитячого організму, удосконалює координацію  основних видів рухів, розвиває загальну і дрібну моторику, формує позитивні  особові якості: взаємодопомогу, рішучість, наполегливість, упевненість у власних силах
Соціальний педагог 
захищає права і інтереси дитини, забезпечує соціально-педагогічну  підтримку і допомогу сім'ї  в  розвитку і вихованні дитини з  порушенням розвитку

Список використаних джерел
1. Інклюзивна освіта: теорія і практика: навчально-методичний посібник / [кол. авторів; за заг.ред. С.П. Миронової]. – Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2012. – 192с.
2. Інклюзивна освіта. Підтримка розмаїття у класі: практ. посіб./ [Тім Лорман, Джоан Деппелер, Девщ Харві]; пер. з англ. – К.: – СПД-ФО Парашин I. С. 2010. – 296 с.
3. Колупаєва А.А., Тараненко О.М. Діти з особливими потребами в загальноосвітньому процесі: початкова ланка. Путівник для педагогів: Навчально-методичний посібник. – К.: «АТОПОЛ». – 2010. – 96с.
4. Колупаєва А.А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: Монографія. – К.: «Самміт-Книга», 2009. – 272 с.
5. Соціально-педагогічна робота в закладах інклюзивної  орієнтації: Тези доповідей VI всеукраїнської науково-практичної конференції. – Хмельницький: Хмельницький інститут соціальних технологій університету «Україна», 2011. – 280с.