Казка вчить, як на світі жить

       Казка -  найпопулярніший вид усної народної творчості серед дітей.
 К.Д. Ушинський назвав казки "першими блискучими спробами" створення народної педагогки, і вважав, що навряд чи хто - небудь був би спроможний "змагатися в цьому випадку з педагогічним генієм народу". Вихователі, аби ефективно використовувати казки для виховання і розвитку дітей,   найперше мають бути обізнані з характерними особливостями українських народних казок. Розглянемо деякі з них.

•   Класифікація казок

       Історично найдавнішими є казки про тварин або казки "звіриного епосу".  Тварини в казках уособлюють певну  домінуючу рису характеру чи вдачу людини: вовк - голодний хижак; лисиця - хитра, улеслива; ведмідь- вайлуватий, незграбний тощо. Дії тваринних казкових героїв олюднені: вони розмовляють, спілкуються, товаришують. Саме тому зміст цих казок найбільш доступний дітям дошкільного віку. У казках про тварин відсутні фантастичні істоти, в казках переважають приспівки: 

Я коза-дереза

За три копи куплена,

Півбока луплена.

Тупу - тупу ногами,

Сколю тебе рогами, 

Ніжками затопчу.....

     Соціально-побутові казки розповідають про  життя людей з усіма його радощами і нещастями, їхній побут, родинні стосунки.  Провідними мотивами цих казок є: суд Правди над Кривдою;  протиставлення бідних багатим; мотив праці;  зіткення щедрості і скупості та інше. 

     Чарівні казки характеризуються обовязковою наявністю чарівних предметів, чаклунів. Позитивні герої чарівних казок змальовані сильними, мужніми. Добротворці завжди перемагають зло. Допомагають творити добро у фантастичних  казках різні звірі, тварини, птахи, риби, оживлені сили природи. Саме у цьому вчені  вбачають природоохоронну функцію чарівних казок (уважне і доброзичливе ставлення до Природи оплачується сторицею).

     Подана нище  класифікаційна  таблиця допоможе педагогам визначити доступність  казок  дітям різного дошкільного віку.

• Мораль казки

     Кожна казка має певну дидактичну мету, або ж, як кажуть,  - "мораль". Правильне, чітке і лаконічно донесене до  свідомості дітей "моральне правило" казки допоможе їм карще зрозуміти Світ Людей, Речей, Природи. 

    Як бачимо, мораль казки можна легко сформулювати з допомогою влучних народних висловів - прислів'їв та приказок, а також доречним буде  складання "словничка моральності" (що таке добро і зло, правда і брехня, щедрість, працьовитість....; добрий, щедрий, боягуз, впертий, пихатий... і т.д.)

• "Казка - чудодійний метод розвитку мовлення дошкільників" (В.Сухомлинський)

     У практиці роботи  дошкільних закладів   у роботі з казками головна увага приділяється розвитку звязного  монологічного мовлення (переказ казки). Проте, сучасна пргесивна дршкільна наука і практика пропонує  здіснювати  задля розвитку різних сторін мовлення дошкільників (звукова культура, словник, граматика) методи "експериментування з художніми текстами", "словесні ігри":

- "Зміни слово" (ліс- лісок, лісочок, лісовичок);

- "Слово до слова" (Колобок; Колобок котиться;  Колобок котиться по доріжці;  Колобок котиться по зеленій доріжці)

- "Тихо - голосно" (дитині пропонують розказати уривок казки тихо - так, щоб не почула лисичка; голосно- щоб почув ведмідь у барлозі)

- "Хто в кого?" ( дітям повідомляють, що в казці "Рукавичка" звірі вирішили забрати до рукавички своїх малят. Треба назвати, хто з ким прийде)

   

• Ілюстрації до казок

     Мабуть, багатьом із нас в дитинстві казки  подобались саме за їх чудові ілюстрації. Чарівна сила художника може як прищепити любов до книжки, так і навпаки, відштовхнути...

      Давайте спробуємо у пошуковій стрічці Гугл написати : купити книжку "Колобок". Ось що знаходимо. 

    Відверто кажучи те, що пропонує сучасний книжковий ринок важко назвати "високохудожнім  поліграфічним продуктом", "художньо оформленою книгою", книгою, яка має реалізувати своє основне покликання – стати другом дитини, з яким цікаво грати, подорожувати, пізнавати оточуючий світ, розвиватися і мріяти... Навряд, чи кришталево чисте фолькльорне джерело - українська народна казка, надихнуло видавців таких "книжок" допомогти маленькій дитині краще пізнати рідну землю, природу, традиції і побут українців...

     Висновок: у  дитячої книги мають бути два повноцінних автори - автори тексту і автори ілюстрації. З останніми спробуємо розібратися у наступній публікації.